1. Словник української мови в 11 томах

шаль

ШАЛЬ¹, ж. і заст. я, ч.

1. Велика в’язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова).

— Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі.— Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Шевч., II, 1963, 244);

Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Л. Укр., III, 1952, 645);

Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Тют., Вир, 1964, 421);

Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Десняк, Десну.., 1949, 329);

*Образно. Так тихо вгорі наді мною… Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Сос., Солов. далі, 1957, 17);

*У порівн. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль… (Крим,, Вибр., 1965, 118).

Ко́мір ша́ллю — те саме, що Шале́вий ко́мір ( див. шале́вий).

2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива.

Туре́цька шаль див. туре́цький.

ШАЛЬ², і, ж., діал. Дрібниця ( див. дрібни́ця 1).

Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаль — див. ХУСТКА. Словник синонімів Караванського
  2. шаль — [шал'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий Орфоепічний словник української мови
  3. шаль — ШАЛЬ¹, і, ж. і заст. я, ч. 1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). – Купи собі, мамуню, шаль. – Мені не треба тії [тієї] шалі. – Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. шаль — шаль 1 іменник жіночого роду хустка рідко шаль 2 іменник жіночого роду дрібниця діал. Орфографічний словник української мови
  5. шаль — I -і, ж. і заст. -я, ч. 1》 Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). 2》 заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. II -і, ж., діал. Дрібниця (див. дрібниця 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шаль — ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев. Словник синонімів української мови
  7. шаль — Шаль, ша́лю, -леві, -лем; ша́лі, -лів (ч. р.) (фр. le châle) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шаль — Шаль, -лі ж. 1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553. 2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у. Словник української мови Грінченка