1. Словник української мови Грінченка

шамотіти

Шамоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамотіти — див. говорити; звучати; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шамотіти — Очу, -отиш, недок., розм. 1. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти; 2. Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. 3. Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи. То як тобі пенати? Тягнись, як шарий віл. Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. шамотіти — ШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. чим і без дод. Видавати, утворювати звуки “шам-шам”; шарудіти. Демид .. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. шамотіти — шамоті́ти дієслово недоконаного виду шарудіти розм. Орфографічний словник української мови
  5. шамотіти — -очу, -отиш, недок., розм. 1》 чим і без додатка. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти. 2》 Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. || Тертися об щось, видаючи тихі звуки. 3》 Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шамотіти — Шамоті́ти, -мочу́, -моти́ш, -мотя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шамотіти — ШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. чим і без додатка. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти. Демид.. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Гр. Словник української мови в 11 томах