шамотіти
шамоті́ти
Очу, -отиш, недок., розм. 1. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти; 2. Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. 3. Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи.
То як тобі пенати?
Тягнись, як шарий віл.
Десь шамотить Хрещатик
і кішлиться Поділ. (ЧТ:34);
І шамотіло море голосів,
колючі нашепти і радість люті... (ЧТ:141).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шамотіти — див. говорити; звучати; шуміти Словник синонімів Вусика
- шамотіти — ШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. чим і без дод. Видавати, утворювати звуки “шам-шам”; шарудіти. Демид .. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Б. Словник української мови у 20 томах
- шамотіти — шамоті́ти дієслово недоконаного виду шарудіти розм. Орфографічний словник української мови
- шамотіти — -очу, -отиш, недок., розм. 1》 чим і без додатка. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти. 2》 Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. || Тертися об щось, видаючи тихі звуки. 3》 Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шамотіти — Шамоті́ти, -мочу́, -моти́ш, -мотя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шамотіти — ШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. чим і без додатка. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти. Демид.. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Гр. Словник української мови в 11 томах
- шамотіти — Шамоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить. Словник української мови Грінченка