1. Словник поетичної мови Василя Стуса

шамотіти

шамоті́ти

Очу, -отиш, недок., розм. 1. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти; 2. Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. 3. Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи.

То як тобі пенати?

Тягнись, як шарий віл.

Десь шамотить Хрещатик

і кішлиться Поділ. (ЧТ:34);

І шамотіло море голосів,

колючі нашепти і радість люті... (ЧТ:141).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамотіти — див. говорити; звучати; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шамотіти — ШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. чим і без дод. Видавати, утворювати звуки “шам-шам”; шарудіти. Демид .. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. шамотіти — шамоті́ти дієслово недоконаного виду шарудіти розм. Орфографічний словник української мови
  4. шамотіти — -очу, -отиш, недок., розм. 1》 чим і без додатка. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти. 2》 Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. || Тертися об щось, видаючи тихі звуки. 3》 Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шамотіти — Шамоті́ти, -мочу́, -моти́ш, -мотя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шамотіти — ШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. чим і без додатка. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти. Демид.. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. шамотіти — Шамоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить. Словник української мови Грінченка