шарпонути
Шарпонути, -ну, -неш
гл. Рвануть, дернуть съ силой.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарпонути — див. рвати Словник синонімів Вусика
- шарпонути — ШАРПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що, ким, чим. Підсил. до ша́рпну́ти. Шарпонув [Іван] віжками (С. Васильченко); Шарпонув [льотчик] парашут, і душа замліла: парашут розкрився (О. Гончар); Домаха, вискнувши, шарпонула чоловіка за рукав (Ю. Словник української мови у 20 томах
- шарпонути — шарпону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- шарпонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Підсил. до шарпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарпонути — СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- шарпонути — ШАРПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до ша́рпнути. Шарпонув [Іван] віжками (Вас., І, 1959, 303); Шарпонув [льотчик] парашут, і душа замліла: парашут розкрився (Гончар, Тронка, 1963, 22); Домаха, вискнувши... Словник української мови в 11 томах