1. Словник української мови Грінченка

шепт

Шепт, -ту

м.

1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Ном. № 12885. Шептом казати. Н. Вол. у.

2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепт — Пошепт, шепотіння, (хвиль) дзюрчання, (листя) шелест, мн. ШЕПТИ, нашепти, нашіптування, (баб'ячі) чутки, поголоски Словник синонімів Караванського
  2. шепт — див. звучання; шепіт Словник синонімів Вусика
  3. шепт — ШЕПТ, у, ч., розм. Те саме, що ше́піт. Він поволі забувся і з шепту перейшов до голосної бесіди (І. Франко); Вона знизила голос аж до шепту (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. шепт — шепт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. шепт — -у, ч., розм. Те саме, що шепіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шепт — ЧУ́ТКА (ЧУТКИ́) (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІР розм., ГО́МІН розм., ПРО́СЛУХ розм., СЛИХ заст., ПЕРЕ́КАЗИ заст. Словник синонімів української мови
  7. шепт — ШЕПТ, у, ч., розм. Те саме, що ше́піт. Він поволі забувся і з шепту перейшов до голосної бесіди (Фр., І, 1955, 340); Вона знизила голос аж до шепту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах