шепт
Пошепт, шепотіння, (хвиль) дзюрчання, (листя) шелест, мн. ШЕПТИ, нашепти, нашіптування, (баб'ячі) чутки, поголоски
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шепт — див. звучання; шепіт Словник синонімів Вусика
- шепт — ШЕПТ, у, ч., розм. Те саме, що ше́піт. Він поволі забувся і з шепту перейшов до голосної бесіди (І. Франко); Вона знизила голос аж до шепту (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- шепт — шепт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шепт — -у, ч., розм. Те саме, що шепіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шепт — ЧУ́ТКА (ЧУТКИ́) (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІР розм., ГО́МІН розм., ПРО́СЛУХ розм., СЛИХ заст., ПЕРЕ́КАЗИ заст. Словник синонімів української мови
- шепт — ШЕПТ, у, ч., розм. Те саме, що ше́піт. Він поволі забувся і з шепту перейшов до голосної бесіди (Фр., І, 1955, 340); Вона знизила голос аж до шепту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- шепт — Шепт, -ту м. 1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Ном. № 12885. Шептом казати. Н. Вол. у. 2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти. Черк. у. Словник української мови Грінченка