1. Словник української мови Грінченка

шмига

Шмига, -ги, шмиґа, -ґи

ж.

1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня.

2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ. Канев. у.

3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. Вх. Пч. II. 16. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. Мкр. Н. 14. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака. Ном. № 5091.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмига — ШМИ́ГА, ЧМИ́ГА, и, ж., розм. ◇ (1) Не до шми́ги: а) не так, як слід, як повинно бути. До чого не кинеться [Маруся], усе не так, усе не до шмиги (Г. Квітка-Основ'яненко); До шми́ги. Словник української мови у 20 томах
  2. шмига — шми́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шмига — -и, ж., розм. 1》 діал. Дощечка. 2》 зах. Сильце для ловлі болотяних птахів. До шмиги; Під шмигу — як слід, до ладу, до речі. Не до шмиги — недоречно, не до ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шмига — не до шми́ги. 1. Не так, як слід, як повинно бути. До чого не кинеться (Маруся), усе не так, усе не до шмиги (Г. Квітка-Основ’яненко). до шми́ги. Фразеологічний словник української мови
  5. шмига — ШМИ́ГА, и, ж., розм.: До шми́ги — як слід, до ладу, до речі. Вся та зарость [зарість], вкрита цвітом і квітками і до шмиги розставлена, здавалась зачарованим садом-раєм земним (Стор., І, 1957, 366); Не до шми́ги: а) не так, як слід; не до ладу. Словник української мови в 11 томах