шмига
ШМИ́ГА, ЧМИ́ГА, и, ж., розм.
◇ (1) Не до шми́ги:
а) не так, як слід, як повинно бути.
До чого не кинеться [Маруся], усе не так, усе не до шмиги (Г. Квітка-Основ'яненко);
До шми́ги.
Вся та зарость, вкрита цвітом і квітками і до шмиги розставлена, здавалась зачарованим садом – раєм земним (О. Стороженко);
б) (кому) не до вподоби, не підходить кому-небудь.
– Ні, се мені не до шмиги! Чого я піду до вас? (І. Франко);
– Який же ти, Ісайку! І той тобі не до шмиги, і той (Є. Гуцало);
Не подобається їм ваша дружба .. В цій дружбі сила народна розквітає!.. – А тим байстрюкам це не до шмиги (М. Ю. Тарновський);
в) недоречний або недоречно.
Така замітка була б тепер не до шмиги (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмига — шми́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шмига — -и, ж., розм. 1》 діал. Дощечка. 2》 зах. Сильце для ловлі болотяних птахів. До шмиги; Під шмигу — як слід, до ладу, до речі. Не до шмиги — недоречно, не до ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмига — не до шми́ги. 1. Не так, як слід, як повинно бути. До чого не кинеться (Маруся), усе не так, усе не до шмиги (Г. Квітка-Основ’яненко). до шми́ги. Фразеологічний словник української мови
- шмига — ШМИ́ГА, и, ж., розм.: До шми́ги — як слід, до ладу, до речі. Вся та зарость [зарість], вкрита цвітом і квітками і до шмиги розставлена, здавалась зачарованим садом-раєм земним (Стор., І, 1957, 366); Не до шми́ги: а) не так, як слід; не до ладу. Словник української мови в 11 томах
- шмига — Шмига, -ги, шмиґа, -ґи ж. 1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня. 2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ. Канев. Словник української мови Грінченка