шняга
Шняга, -ги
ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шняга — шня́га вул. річ (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шняга — И, ж. 1. Інформація, справа, розмова. Тут шняга проскочила, що має бути шмон начальства. Нічого не чув? 2. Щось непевне, незрозумілого походження, поганої якості. Якась мутна шняга. 3. Пеніс. Словник сучасного українського сленгу
- шняга — (-и) ж.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 699; СЖЗ, 116. Словник жарґонної лексики української мови
- шняга — -и, ж., зах. Жаба. Великий тлумачний словник сучасної мови