1. Словник жарґонної лексики української мови

шняга

(-и) ж.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 699; СЖЗ, 116.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шняга — шня́га вул. річ (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. шняга — И, ж. 1. Інформація, справа, розмова. Тут шняга проскочила, що має бути шмон начальства. Нічого не чув? 2. Щось непевне, незрозумілого походження, поганої якості. Якась мутна шняга. 3. Пеніс. Словник сучасного українського сленгу
  3. шняга — -и, ж., зах. Жаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шняга — Шняга, -ги ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16. Словник української мови Грінченка