шняга

И, ж.

1. Інформація, справа, розмова. Тут шняга проскочила, що має бути шмон начальства. Нічого не чув?

2. Щось непевне, незрозумілого походження, поганої якості. Якась мутна шняга.

3. Пеніс.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шняга — шня́га вул. річ (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. шняга — (-и) ж.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 699; СЖЗ, 116. Словник жарґонної лексики української мови
  3. шняга — -и, ж., зах. Жаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шняга — Шняга, -ги ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16. Словник української мови Грінченка