1. Словник української мови Грінченка

шурхати

Шурхати, -хаю, -єш

гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурхати — див. проникати; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шурхати — ШУ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати, утворювати легкий шум (див. шум¹ 1); шарудіти. Море шипіло піною на береговому піску і шурхало мільйонами дрібних камінчиків (М. Словник української мови у 20 томах
  3. шурхати — шу́рхати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шурхати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати, утворювати легкий шум (див. шум I 1)); шарудіти. || Шелестіти (про траву, листя і т. ін.). || Те саме, що човгати 1). 2》 Швидко рухатись у різних напрямках, куди-небудь; шмигати. || Швидко падати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шурхати — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
  6. шурхати — ШУ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати, утворювати легкий шум ( див. шум¹1); шарудіти. Море шипіло піною на береговому піску і шурхало мільйонами дрібних камінчиків (Трубл. Словник української мови в 11 томах