шурхати
шу́рхати
-аю, -аєш, недок.
1》 Видавати, утворювати легкий шум (див. шум I 1)); шарудіти.
|| Шелестіти (про траву, листя і т. ін.).
|| Те саме, що човгати 1).
2》 Швидко рухатись у різних напрямках, куди-небудь; шмигати.
|| Швидко падати куди-небудь.
|| Провалюватись у щось сипуче, рідке (перев. ногами, руками).
3》 Те саме, що штрикати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шурхати — див. проникати; шуміти Словник синонімів Вусика
- шурхати — ШУ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати, утворювати легкий шум (див. шум¹ 1); шарудіти. Море шипіло піною на береговому піску і шурхало мільйонами дрібних камінчиків (М. Словник української мови у 20 томах
- шурхати — шу́рхати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шурхати — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
- шурхати — ШУ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати, утворювати легкий шум ( див. шум¹1); шарудіти. Море шипіло піною на береговому піску і шурхало мільйонами дрібних камінчиків (Трубл. Словник української мови в 11 томах
- шурхати — Шурхати, -хаю, -єш гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83. Словник української мови Грінченка