щетина

Щети́на, -ни

ж. Щетина.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щетина — див. ВОЛОССЯ, ШЕРСТЬ; щетинка, щета, щеть. Словник синонімів Караванського
  2. щетина — див. волосся Словник синонімів Вусика
  3. щетина — [шчеитина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. щетина — ЩЕТИ́НА, и, ж. Коротка цупка шерсть у деяких тварин. Де не візьмися, свиня і, хрюкаючи та насторочивши щетину на спині, як кинеться на дитину, за голову ухватила – тілько закавчало (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. щетина — щети́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. щетина — -и, ж. Коротка цупка шерсть у деяких тварин. || розм. Одна тварина, худобина. || Така шерсть, вживана для виготовлення щіток, пензлів і т. ін. || Така шерсть, вживана шевцем замість голки. || розм. Коротке цупке волосся на обличчі чоловіків. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щетина — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. Словник синонімів української мови
  8. щетина — Щети́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щетина — ЩЕТИ́НА, и, ж. Коротка цупка шерсть у деяких тварин. Де не візьмися, свиня і, хрюкаючи та насторочивши щетину на спині, як кинеться на дитину, за голову ухватила — тілько закавчало (Мирний, І, 1954, 52); *Образно. Словник української мови в 11 томах