щупа
Щупа, -пи
ж. = щука. Вх. Пч. II. 19. МУЕ. І. 46. ум. щупачо́к. На, жінко, щупачка, звари хоч юшки дітям. Грин. II. 191. Вигулькнув щупачок на широкій річці. Чуб. V. 262.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Щупа, -пи
ж. = щука. Вх. Пч. II. 19. МУЕ. І. 46. ум. щупачо́к. На, жінко, щупачка, звари хоч юшки дітям. Грин. II. 191. Вигулькнув щупачок на широкій річці. Чуб. V. 262.