щупа

ЩУ́ПА, и, ж., діал.

Щука.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупа — -и, ж., зах. Щука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. щупа — Щупа, -пи ж. = щука. Вх. Пч. II. 19. МУЕ. І. 46. ум. щупачо́к. На, жінко, щупачка, звари хоч юшки дітям. Грин. II. 191. Вигулькнув щупачок на широкій річці. Чуб. V. 262. Словник української мови Грінченка