щупа

щу́па

-и, ж., зах.

Щука.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупа — ЩУ́ПА, и, ж., діал. Щука. Словник української мови у 20 томах
  2. щупа — Щупа, -пи ж. = щука. Вх. Пч. II. 19. МУЕ. І. 46. ум. щупачо́к. На, жінко, щупачка, звари хоч юшки дітям. Грин. II. 191. Вигулькнув щупачок на широкій річці. Чуб. V. 262. Словник української мови Грінченка