1. Великий тлумачний словник сучасної мови

щуп

-а, ч.

1》 Назва різних приладів (перев. у вигляді стержнів), інструментів, за допомогою яких виявляють, зондують що-небудь; зонд.

|| Саперний інструмент для виявлення закладених під землею мін, мінних загороджень.

|| Порожнистий стержень з гострим наконечником для забирання проби сипких і в'язких тіл (зерна, борошна, мастила тощо).

2》 Інструмент з набором різних за товщиною металевих пластинок для вимірювання зазорів між деталями машин і механізмів.

3》 Легкий ручний свердел для дослідження неглибоко розташованих м'яких порід і торфовищ.

|| Чутливий елемент контактного вимірювального приладу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуп — ЩУП, а, ч. Назва різних приладів (перев. у вигляді стержнів), інструментів, за допомогою яких виявляють, зондують що-небудь. Агрегат обробляє ґрунт у міжряддях виноградника. Біля лап, що знищують бур'яни під кущами, – щупи. Словник української мови у 20 томах
  2. щуп — щуп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. щуп — ЗОНД (прилад, інструмент, за допомогою якого виявляють, зондують що-небудь), ЩУП. Лікар вже обмацував рану, щось колупав у ній блискучим стальним зондом і мурмотів до себе (З. Тулуб); Довго никає (Хома) по подвір'ю зі щупом в руках, заглядає в усі закутки, пробує землю (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  4. щуп — ЩУП, а, ч. Назва різних приладів (перев. у вигляді стержнів), інструментів, за допомогою яких виявляють, зондують що-небудь. Агрегат обробляє грунт у міжряддях виноградника. Біля лап, що знищують бур’яни під кущами, — щупи. Словник української мови в 11 томах