яблуневий

Яблуневий, -а, -е

Свойственный, принадлежащій яблонѣ. МУЕ. І. 175. Пахне в саду яблуневим цвітом.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яблуневий — яблуне́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. яблуневий — -а, -е. 1》 Прикм. до яблуня. || Якого виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). || Який складається з яблунь, має багато яблунь. || Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2》 Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблуневий квіткогриз. Яблунева міль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яблуневий — ЯБЛУНЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до я́блуня. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (Довж. Словник української мови в 11 томах
  4. яблуневий — ЯБЛУНЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до я́блуня. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко); Яблуневе гілля, метляючись, чіплялося за дах (А. Шиян); Білий яблуневий цвіт укрив сад, нічого не видно (О. Словник української мови у 20 томах
  5. яблуневий — Яблуне́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)