1. Словник української мови Грінченка

ягнячий

Ягнячий, -а, -е

1) Свойственный, принадлежащій ягненку. У нашого дяка ягнячий голос. Нѣжин. у.

2) Сдѣланный изъ шерсти или овчины ягненка, поярковый. Ягняче руно. Вас. 198. Ягняча пряжа. Вас. 170. Сива шапка, сива шапка, а пояс ягнячий. Грин. III. 680.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ягнячий — ЯГНЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ягня́. Хлопці на вулиці грали в бабки. Ягнячі маслаки по два стояли на землі, як старенькі бабусі (П. Панч); // Зробл., пошитий із шкури ягняти. Словник української мови у 20 томах
  2. ягнячий — ягня́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ягнячий — -а, -е. 1》 Прикм. до ягня. || Зробл., пошитий зі шкури ягняти. 2》 перен., розм. Який певними рисами, особливостями нагадує ягня або щось властиве йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ягнячий — Ягня́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ягнячий — ЯГНЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ягня́. Хлопці на вулиці грали в бабки. Ягнячі маслаки по два стояли на землі, як старенькі бабусі (Панч, На калин. мості, 1965, 35); // Зробл., пошитий з шкури ягняти. Словник української мови в 11 томах