ягнячий
ЯГНЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до ягня́.
Хлопці на вулиці грали в бабки. Ягнячі маслаки по два стояли на землі, як старенькі бабусі (П. Панч);
// Зробл., пошитий із шкури ягняти.
Сива шапка, сива шапка, А пояс ягнячий, – Ой як вийдеш на вулицю, То й погляд собачий! (з народної пісні);
Там усе у ягнячих свитках та вибійчаних штанях, і літом у шапках; а тут – у сукняних чумарках, у китаєвих штанях (Панас Мирний).
2. перен., розм. Який певними рисами, особливостями нагадує ягня або щось властиве йому.
Бодай той лев сьогодні вас пожер одразу всіх, як маєте ви скніти в покірності ягнячій! (Леся Українка);
– Так, кажете, вам не колють очей минулим? – Господар повів плечима: – А чим колоти? – відкинув голову і подивився на Гульку таким ягнячим поглядом, що коли б Гулька не був Гулькою, то неодмінно повірив би в щирість того здивування (М. Ю. Тарновський).
Значення в інших словниках
- ягнячий — ягня́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- ягнячий — -а, -е. 1》 Прикм. до ягня. || Зробл., пошитий зі шкури ягняти. 2》 перен., розм. Який певними рисами, особливостями нагадує ягня або щось властиве йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ягнячий — Ягня́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ягнячий — ЯГНЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ягня́. Хлопці на вулиці грали в бабки. Ягнячі маслаки по два стояли на землі, як старенькі бабусі (Панч, На калин. мості, 1965, 35); // Зробл., пошитий з шкури ягняти. Словник української мови в 11 томах
- ягнячий — Ягнячий, -а, -е 1) Свойственный, принадлежащій ягненку. У нашого дяка ягнячий голос. Нѣжин. у. 2) Сдѣланный изъ шерсти или овчины ягненка, поярковый. Ягняче руно. Вас. 198. Ягняча пряжа. Вас. 170. Сива шапка, сива шапка, а пояс ягнячий. Грин. III. 680. Словник української мови Грінченка