1. Словник української мови Грінченка

ялинка

Ялинка, -ки

ж.

1) ум. отъ ялина.

2) Длинный шесть съ желѣзнымъ наконечникомъ, которымъ упираются съ барокъ на Днѣпрѣ, идя противъ теченія. Мнж. 194.

3) раст. Equisetum arvense L. Вх. Лем. 488.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ялинка — [йалинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. йалиенки, йалиенок дв'і йалинкие Орфоепічний словник української мови
  2. ялинка — ЯЛИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до яли́на 1. На блакитні очі білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок (М. Коцюбинський); Чотири сріблясті ялинки посаджено .. Словник української мови у 20 томах
  3. ялинка — яли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. ялинка — яли́нка: ◊ вбра́тися як яли́нка → вбратися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ялинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до ялина 1). || у знач. присл. в ялинку, ялинкою. Про візерунок, що своєю формою нагадує гілки ялини (вишивка, візерункова кладка цегли, паркету і т. ін.). 2》 Зрубана й прикрашена ялина в свято Нового року або Різдва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ялинка — Яли́нка, -нки, -нці; яли́нки, яли́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ялинка — ЯЛИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до яли́на 1. На блакитні очі білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок (Коцюб., І, 1955, 78); Чотири сріблясті ялинки посаджено.. Словник української мови в 11 томах