1. Словник української мови Грінченка

ячмінь

Ячмінь, -меню

м.

1) Ячмень, Hordeum vulgare. ЗЮЗО. І. 125. — го́лий. Hordeum nudum. ЗЮЗО. І. 125. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 250. мн. ячмені, ячмена. Ячмень на корню. Торік ячмена добрі були. Камен. у.

2) Воспаленіе сальной железки вѣка, hordeolum. ум. ячме́ник, ячме́ничок, ячміне́ць. Ячменик зійшов. АД. І. 54. А я житечка не окала, ячменичку не в'язала. Грин. III. 311. Оце у мене, брате, овесець.... оце... ячмінець. Рудч. Ск. II. 134. ячмінець во 2 зн. Грин. II. 318. Мил. М. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ячмінь — I [йачм’ін'] -мен'у, ор. -менеим, мн. -меин'і, -меин'іў (злак) II [йачм’ін'] -меин'а, ор. -меинем, мн. -меин'і, -меин'іў (хвороба) Орфоепічний словник української мови
  2. ячмінь — ЯЧМІ́НЬ¹, меню, ч. 1. Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості. Словник української мови у 20 томах
  3. ячмінь — ячмі́нь 1 іменник чоловічого роду злак ячмі́нь 2 іменник чоловічого роду хвороба Орфографічний словник української мови
  4. ячмінь — Кинь ячмінь в болото, вбере тебе в золото. Ячмінь каже: „Сій мене в болото — буду золото”. Якщо посадиш ячмінь у вологу весняну землю, то матимеш добрий врожай. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. ячмінь — I -меню, ч. 1》 Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості. 2》 Зерно цієї рослини. II -меня, ч., мед. Гнійне гостре запалення волосяного мішечка вії та сальної залози краю повіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ячмінь — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова культура; в Україні поширено 7 видів (культурний я. посівний); зерно поживне (містить бл. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ячмінь — Ячмі́нь, -ме́ню, -ме́неві, -ме́нем, в -ме́ні; ячме́ні, -нів і ячмені́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ячмінь — ЯЧМІ́НЬ¹, меню, ч. 1. Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості. Словник української мови в 11 томах