1. Словник української мови Грінченка

ітися

Ітися, ідеться

гл. безл.

1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. на добро йдеться. Идетъ къ добру. Ном. № 1692.

2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Мир. ХРВ. 86. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Левиц. Пов. 39. Йшлося вже до осени. Мир. ХРВ. 140.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ітися — іти́ся дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. ітися — (йтися), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлося (йшлося); недок., безос. 1》 кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). 2》 кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. || Щастити комусь. 3》 до чого, на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ітися — іде́ться в ру́ку кому. Кому-небудь щастить, таланить у чомусь. Так усе тепера (тепер) чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались (Б. Грінченко). Фразеологічний словник української мови
  4. ітися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. ітися — ІТИСЯ (ЙТИСЯ), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлося (йшлося); недок., безос. 1. кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). [Круста (підвівся, потім знову сів):] Може, я ліг би тут собі тихенько спати?... Словник української мови в 11 томах