ітися

іти́ся

(йтися), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлося (йшлося); недок., безос.

1》 кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії).

2》 кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися.

|| Щастити комусь.

3》 до чого, на що. Наближатися, підходити до певного моменту, періоду.

|| Наближатися до певного ступеня розвитку.

4》 кому, до когочого, рідко. Те саме, що личити 1).

Коли на те йдеться — якщо вже так.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ітися — іти́ся дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. ітися — іде́ться в ру́ку кому. Кому-небудь щастить, таланить у чомусь. Так усе тепера (тепер) чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались (Б. Грінченко). Фразеологічний словник української мови
  3. ітися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. ітися — ІТИСЯ (ЙТИСЯ), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлося (йшлося); недок., безос. 1. кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). [Круста (підвівся, потім знову сів):] Може, я ліг би тут собі тихенько спати?... Словник української мови в 11 томах
  5. ітися — Ітися, ідеться гл. безл. 1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. на добро йдеться. Идетъ къ добру. Ном. № 1692. 2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Мир. ХРВ. 86. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Словник української мови Грінченка