їдьма
Їдьма
нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їдьма — пр., (із сл. їсти) їдом, поїдом, їдцем; (із сл. жерти) жерцем. Словник синонімів Караванського
- їдьма — Їдьма їсти — те саме, що Їдом їсти (див. їдом). Великий тлумачний словник сучасної мови
- їдьма — Їдьма́, їдце́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- їдьма — ЇДЬМА́: ◊ Їдьма їсти — те саме, що їдом їсти (див. їдом). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 487). Словник української мови в 11 томах