1. Словник української мови в 11 томах

їдьма

ЇДЬМА́:

◊ Їдьма їсти — те саме, що їдом їсти (див. їдом).

Невістка їдьма їсть бабу й діда (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їдьма — пр., (із сл. їсти) їдом, поїдом, їдцем; (із сл. жерти) жерцем. Словник синонімів Караванського
  2. їдьма — Їдьма їсти — те саме, що Їдом їсти (див. їдом). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їдьма — Їдьма́, їдце́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. їдьма — Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487. Словник української мови Грінченка