ґаблі

Ґаблі, -лів

м. мн. = каблі.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґаблі — ҐА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на ґаблі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  2. ґаблі — ґа́блі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. ґаблі — -ів, мн. 1》 Вила з великою кількістю зубців, що мають заокруглення на кінцях (для навантаження картоплі тощо). 2》 діал. Вила з трьома зубцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ґаблі — Ґа́блі, -блів, -блям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)