ґаблі

ґа́блі

-ів, мн.

1》 Вила з великою кількістю зубців, що мають заокруглення на кінцях (для навантаження картоплі тощо).

2》 діал. Вила з трьома зубцями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґаблі — ҐА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на ґаблі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  2. ґаблі — ґа́блі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. ґаблі — Ґа́блі, -блів, -блям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ґаблі — Ґаблі, -лів м. мн. = каблі. Словник української мови Грінченка