ґуґля
Ґуґля, -лі
ж.
1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69.
2) = ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. ум. ґуґолька.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґуґля — ҐУ́ҐЛЯ², і, ж., діал. Старовинний верхній одяг із білого або сірого домотканого сукна, обшитий шнурками, і з каптуром. Вимився [Павло], зачесався, чомусь ще ґуґлю накинув й подався через гору до Ясіня (У. Словник української мови у 20 томах
- ґуґля — -і, ж. 1》 зах. Різновид гуцульського верхнього чоловічого і жіночого одягу з білого сукна. 2》 Ґуля. Великий тлумачний словник сучасної мови