ґуґля
ґу́ґля
-і, ж.
1》 зах. Різновид гуцульського верхнього чоловічого і жіночого одягу з білого сукна.
2》 Ґуля.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґуґля — ҐУ́ҐЛЯ², і, ж., діал. Старовинний верхній одяг із білого або сірого домотканого сукна, обшитий шнурками, і з каптуром. Вимився [Павло], зачесався, чомусь ще ґуґлю накинув й подався через гору до Ясіня (У. Словник української мови у 20 томах
- ґуґля — Ґуґля, -лі ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Словник української мови Грінченка