ґуґля

ґу́ґля

-і, ж.

1》 зах. Різновид гуцульського верхнього чоловічого і жіночого одягу з білого сукна.

2》 Ґуля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґуґля — ҐУ́ҐЛЯ², і, ж., діал. Старовинний верхній одяг із білого або сірого домотканого сукна, обшитий шнурками, і з каптуром. Вимився [Павло], зачесався, чомусь ще ґуґлю накинув й подався через гору до Ясіня (У. Словник української мови у 20 томах
  2. ґуґля — Ґуґля, -лі ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Словник української мови Грінченка