муза

Музи – у грецькій міфології спочатку богині співу, пізніше богині поезії, мистецтв, наук; сестри Аполлона. Вони сповнюють митців натхненням, але тих, хто насмілюється змагатися з ними, суворо карають. Кожна з дев'яти муз (Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Терпсіхора, Ерато, Полігімнія, Уранія і Калліопа) сприяє розвитку певного виду мистецтва або науки. Місце їх перебування – гори Парнас і Гелікон. Музи зображуються як юні, красиві жінки з натхненними обличчями, що тримають в руках атрибути свого мистецтва.

У переносному значенні муза – натхнення.

Джерело: Словник крилатих висловів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Муза — Му́за іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. муза — міт., (одна з дев'яти Муз) приб. богиня поезії; (поета) <�джерело> НАДХНЕННЯ; П. творчість, <н. муза Шевченка>. Словник синонімів Караванського
  3. муза — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – одна з дев'яти богинь поезії, мистецтва та науки. 2》 перен. Творче натхнення, його джерело, що втілюється зазвичай в образі такої богині. 3》 перен. Творчість поета, його мистецтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Муза — гр.; Musa — Муза — богиня наук і мистецтв; перен. натхненниця. Музонька, Мозочка, Музина. У них у селі був піп Самосвят, який кохався в грецькій міфології. Охрестив Іванові Токовому дочку Музою, але Муза не довго трималася серед Килин і Горпин і невдовзі стала Музикою (П. Загребельний). Власні імена людей. Словник-довідник
  5. муза — МУ́ЗА, и, ж. 1. У грецькій міфології – одна з дев'яти богинь поезії, мистецтва та науки. О, музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок (І. Словник української мови у 20 томах
  6. муза — И, ж. Музика. Класна муза: де ти дістав цей диск? Словник сучасного українського сленгу
  7. муза — му́за (грец. μοϋσα) 1. В давньогрецькій міфології кожна з дев’яти богинь – покровительок мистецтв і наук (Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Терпсіхора, Ерато, Полігімнія, Ураніл та Калліопа). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. муза — НАТХНЕ́ННЯ (творче піднесення, піднесення митця); МУ́ЗА (як символ творчого натхнення); ПЕГА́С (як символ поетичного натхнення). Виграває і літає По країні поетичній Мій прудкий Пегас коханий (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  9. муза — Му́за, -зи; му́зи, муз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. муза — МУ́ЗА, и, ж. 1. У грецькій міфології — одна з дев’яти богинь поезії, мистецтва та науки. О, музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок (Котл., І, 1952, 187); Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. муза — Муза, -зи ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій. Шевч. 599. Словник української мови Грінченка