аби

Як ви розцінюєте модне сьогодні в нашому мовленні “абикання”?

Негативно. Комусь, бачте, сполучник щоб видався непрестижним, і пішло-поїхало: в багатьох редакціях його виправляють на аби. “Передові” кадри в усіх сферах, навіть високі чиновники, мають за честь “абикати”. А ця пошесть не що інше, як руйнування українських мовних традицій. Аби в значенні щоб жодного разу не вживав Тарас Шевченко. От і в його “Заповіті”: “Щоб лани широкополі...”. Як свідчить видатний мовознавець Іван Огієнко, в українських думах теж не зафіксовано такого вживання.

Сполучник аби звичайно є відповідником російських лишь бы, только бы: “Хоч гірше, аби інше”, “Стук-грюк, аби з рук” (прислів’я). У цьому розумінні використовував аби і наш Кобзар: “А червінців! Хоч не його, так що? Аби гроші (“Гайдамаки”).

Втім, в деяких говірках західних областей України аби править за синонім сполучників щоб, хоч би, якби, що позначилося і в класичній літературі, приміром: “Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не здере, бо не має що дерти” (Василь Стефаник). Однак мовна норма вимагає завжди ставити щоб у його безпосередньому значенні, як це чуємо у відомій народній пісні: “... щоб наша доля нас не цуралась, щоб краще в світі жилося!”

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аби — Аби, щоб (щоби), жеб (жеби) Сполучник аби звичайно є відповідником до російських лишь бы, только бы: «Аби день до вечора» (приповідка); «Нехай собі співає, аби не голосно» (Т. Шевченко). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  2. аби — аби (абы) щоб, аби Словник застарілих та маловживаних слів
  3. аби — аби́ 1 прислівник незмінювана словникова одиниця аби́ 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. аби — АБИ́, спол. 1. умовний. Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б. Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко); Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  5. аби — Аби бути багатим, треба бути жонатим. Самітне господарювання не буде успішне. Аби ніхто не був без жінки і без своєї хати. Жінка і своя хата є ознакою сталого осідку та родинного життя. Аби так наші вороги, їли з маслом пироги. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. аби — спол. 1》 Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б. 2》 Починає підрядні речення мети. 3》 Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб. 4》 діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. аби — аби́ ли́хо ти́хо. 1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо”, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно. Фразеологічний словник української мови
  8. аби — АБИ́, спол. 1. Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б. Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Шевч., І, 1951, 102); Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться (Вовчок, І, 1955... Словник української мови в 11 томах
  9. аби — сп., (не чути) аби тільки, аби но, тільки б, якби тільки; щоб лише <н. куплю, аби гроші>; (дати хід) щоб, щоби, для того, щоб, сов. з тим, щоб, р. абись. Словник синонімів Караванського
  10. аби — Аби́, сп.; аби́-аби́; аби́ ж, аби́ то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. аби — Аби́ и аби́-б сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. аби́-м, аби-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила!... Словник української мови Грінченка