1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

аркан

аркан – оркан

Аркан – 1. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин. “Василь на аркані вів жеребця до Псла” (Панас Мирний). 2. Вид танцю. “Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан” (Семен Журахович).

Оркан – тропічний циклон, що утворюється в Південній півкулі. “А то скажений оркан пролетить над його головою...” (з газети).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аркан — арка́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аркан — АРКАН – ОРКАН Аркан. 1. р. -а. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин тощо. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю, хропучи, як дикий кінь (З.Тулуб). 2. Літературне слововживання
  3. аркан — Гуцульський народний чоловічий танець, за легендою — швидкий танець легенів, які зійшли з гір. Музичний розмір 2/4. Словник-довідник музичних термінів
  4. аркан — -а, ч. 1》 Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. 2》 Гуцульський чоловічий танок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аркан — АРКА́Н¹, а, ч. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю (З. Тулуб); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. аркан — як (мов) на арка́ні, зі сл. трима́ти, держа́ти і под. Міцно, не випускаючи зі сфери свого впливу. Мовби магнітом притягує (Настя) подружок і тримає біля себе як на аркані (М. Ю. Тарновський). Фразеологічний словник української мови
  7. аркан — АРКА́Н (довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин), ЛАСО́. Вивели коня, кінь як скоче, аркан порвав і прямо на Івана-царевича (казка); Враз Юра схоплюється. В руці у нього смертоносна шаблюка. В другій — ласо (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
  8. аркан — АРКА́Н, а, ч. 1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Мирний, IV, 1955, 193); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю (Тулуб... Словник української мови в 11 томах
  9. аркан — Арка́н, -на́ и -ну м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9. Словник української мови Грінченка