1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

аркуш

аркуш – лист

Аркуш – шматок паперу, картону тощо. Цей іменник позначає одиницю вимірювання обсягу книжки. Бувають авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавничий аркуш. Приміром, обліково-видавничий дорівнює 40 тисячам знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу. Лист – тонкий шматок якогось матеріалу певної форми і розміру. Вживається зі словами бляшаний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний і т. ін.

З лексемами папір, паперовий не сполучається.

Інші значення: писане повідомлення, звертання (лист до дружини); орган живлення рослин; листок.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аркуш — а́ркуш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аркуш — АРКУШ – ЛИСТ Аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плоского матеріалу певної форми й розміру – переважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо. Літературне слововживання
  3. аркуш — г. картка; (друкований) ТЕХ. 16 сторінок. Словник синонімів Караванського
  4. аркуш — [аркуш] -ша, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
  5. аркуш — -а, ч. 1》 Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. 2》 спец. Одиниця вимірювання обсягу книги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аркуш — А́РКУШ, а, ч. 1. Лист паперу. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Т. Шевченко); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (І. Франко); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  7. аркуш — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
  8. аркуш — А́ркуш, -ша, -шеві, -шем; а́ркуші, -шів, -шам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. аркуш — А́РКУШ, а, ч. 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр. Словник української мови в 11 томах