1. Літературне слововживання

аркуш

АРКУШ – ЛИСТ

Аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плоского матеріалу певної форми й розміру – переважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо. Вживається також як одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Авторський аркуш. Одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 000 друкованих знаків. Друкований аркуш. Одиниця виміру обсягу видання, яка дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах. Обліково-видавничий аркуш. Одиниця виміру друкованого видання, яка дорівнює 40 000 знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу.

Лист. 1. р. -а. Тонкий шматок якогось матеріалу (зі словами паперу, паперовий майже не простежується). Вж. зі сл.: жерстяний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний. 2. р. -а. Писане повідомлення, звертання тощо. 3. р. -а. Орган живлення рослини; листок. 4. р. -у, збірн. Листя (на рослині). Він дивився у вікно й не бачив ні вікна, ні синього весняного неба, ні садка, ні зеленого свіжого листу на деревах (І.Нечуй-Левицький); З-під торішнього листу вишпиговувалася молодесенька блідо-зелена трава (Григорій Тютюнник); В нетрях дичини було, Як трави та листу (Д.Павличко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аркуш — аркуш – лист Аркуш – шматок паперу, картону тощо. Цей іменник позначає одиницю вимірювання обсягу книжки. Бувають авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавничий аркуш. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. аркуш — а́ркуш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. аркуш — г. картка; (друкований) ТЕХ. 16 сторінок. Словник синонімів Караванського
  4. аркуш — [аркуш] -ша, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
  5. аркуш — -а, ч. 1》 Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. 2》 спец. Одиниця вимірювання обсягу книги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аркуш — А́РКУШ, а, ч. 1. Лист паперу. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Т. Шевченко); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (І. Франко); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  7. аркуш — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
  8. аркуш — А́ркуш, -ша, -шеві, -шем; а́ркуші, -шів, -шам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. аркуш — А́РКУШ, а, ч. 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр. Словник української мови в 11 томах