аркуш

А́РКУШ, а, ч.

1. Лист паперу.

Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Т. Шевченко);

Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (І. Франко);

Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Ю. Шовкопляс).

2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту.

Називається воно [оповідання] “Тіні забутих предків”, розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (М. Коцюбинський).

(1) Температу́рний а́ркуш (лист) – аркуш, на якому записують чиюсь температуру.

Він поглянув на температурний аркуш і радісно закивав головою – температура була майже нормальна (Ю. Смолич).

△ (2) А́вторський а́ркуш, полігр. – одиниця виміру обсягу текстового та ілюстративного матеріалу твору, що є основою для обліку праці автора.

Один авторський аркуш дорівнює 40 тис. друкованих знаків прозаїчного тексту (враховуючи цифри, розділові знаки та пробіли), або 700 віршованим рядкам, або 3 тис. кв. см площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання, а також 40 кілобайтам комп'ютерного тексту (разом із пробілами) (з навч. літ.);

(3) Друко́ваний (друка́рський) а́ркуш, полігр. – одиниця виміру фізичного обсягу друкованого видання, що дорівнює друкованому відбитку на одній стороні паперового аркуша стандартного формату.

Кількість сторінок у друкованому аркуші дорівнює кількості часток паперового аркуша; приміром, при 1/16 частці аркуша будь-якого формату в друкованому аркуші буде 16 сторінок, при 1/32 – відповідно 32 (з навч. літ.);

Повість п. Ольги зовсім вже не така довга, може, 12 друкованих аркушів (Леся Українка);

(4) Обліко́во-видавни́чий а́ркуш, полігр. – одиниця виміру обсягу видання, яка, крім обсягу авторських аркушів, ураховує видавничу анотацію, передмову, колонцифри і т. ін., що не є результатом авторської праці.

До загального обсягу обліково-видавничих аркушів не входить рекламний текст (з наук.-попул. літ.);

У книжкових видавництвах обсяг видань оцінюють в авторських, а також обліково-видавничих аркушах (із журн.);

(5) Паперо́вий а́ркуш, полігр. – одиниця розрахунку кількості паперу або картону, необхідного для видання твору, визначена в сантиметрах ширини і довжини (перев. 60×90 см).

Один паперовий аркуш містить два фізичних друкарських аркуші, а облік паперу здійснюється в одиницях маси (кілограми, тонни), в одиницях площі (квадратні метри) (з навч. літ.);

Ти́тульна сторі́нка <�Ти́тульний а́ркуш> див. сторі́нка;

(6) Умо́вний друко́ваний (друка́рський) а́ркуш, полігр. – умовна одиниця виміру обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60×90 см і признач. для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.

Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення, які визначають співвідношення площі паперового аркуша певного формату до площі умовного друкованого аркуша (з навч. літ.);

Обласна газета виходить тричі на тиждень тиражем 22 тис. примірників, обсягом 2 умовних друкарських аркуші (із журн.);

(7) Фізи́чний друко́ваний (друка́рський) а́ркуш, полігр. – одиниця виміру фізичного обсягу друкованого видання.

Паперовий аркуш, з якого формується фізичний друкарський аркуш, має два боки, тому з одного паперового аркуша утворюється подвоєне число сторінок (з навч. літ.).