1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

безрозсудний

безрозсудний чи нерозсудливий?

Жоден словник, виданий до погрому української інтелігенції (1933 рік), форми безрозсудний не наводить. Її притягли за вуха до СУМу в часи так званого злиття мов, переклавши з російської. Однак це слово в нас так і не прижилося, бо маємо власні питомі відповідники нерозсудливий, нерозважливий, нерозумний, необдуманий, безглуздий, безоглядний, відчайдушний. Ними й треба послуговуватися.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрозсудний — безрозсу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрозсудний — -а, -е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. || Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрозсудний — Безглуздий, нерозважний, нерозважливий, нерозумний, див. дурак, глупий, ідіот Словник чужослів Павло Штепа
  4. безрозсудний — БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозважливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Ю. Шовкопляс); // Який здійснюється без обдумування, суперечить вимогам розуму; необачний, непоміркований. Словник української мови у 20 томах
  5. безрозсудний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  6. безрозсудний — БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього. Словник синонімів української мови
  7. безрозсудний — БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Шовк., Людина.., 1962, 305); // Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. Словник української мови в 11 томах