безрозсудний
безрозсу́дний
-а, -е.
Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий.
|| Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безрозсудний — безрозсудний чи нерозсудливий? Жоден словник, виданий до погрому української інтелігенції (1933 рік), форми безрозсудний не наводить. Її притягли за вуха до СУМу в часи так званого злиття мов, переклавши з російської. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- безрозсудний — безрозсу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- безрозсудний — Безглуздий, нерозважний, нерозважливий, нерозумний, див. дурак, глупий, ідіот Словник чужослів Павло Штепа
- безрозсудний — БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозважливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Ю. Шовкопляс); // Який здійснюється без обдумування, суперечить вимогам розуму; необачний, непоміркований. Словник української мови у 20 томах
- безрозсудний — див. дурний Словник синонімів Вусика
- безрозсудний — БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього. Словник синонімів української мови
- безрозсудний — БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Шовк., Людина.., 1962, 305); // Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. Словник української мови в 11 томах