1. Словник української мови у 20 томах

безрозсудний

БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е.

Який діє нерозумно, нерозважливо; нерозсудливий.

Такий же він безрозсудний, як і був! (Ю. Шовкопляс);

// Який здійснюється без обдумування, суперечить вимогам розуму; необачний, непоміркований.

[Марія:] Я мушу застерігати тебе від безрозсудних вчинків (В. Собко);

Така безрозсудна поведінка хлопця не могла не викликати стурбованості вчителів (з газ.);

* Образно. О літа, літа! .. Безрозсудні, невимовно прекрасні! (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрозсудний — безрозсудний чи нерозсудливий? Жоден словник, виданий до погрому української інтелігенції (1933 рік), форми безрозсудний не наводить. Її притягли за вуха до СУМу в часи так званого злиття мов, переклавши з російської. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. безрозсудний — безрозсу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безрозсудний — -а, -е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. || Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безрозсудний — Безглуздий, нерозважний, нерозважливий, нерозумний, див. дурак, глупий, ідіот Словник чужослів Павло Штепа
  5. безрозсудний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  6. безрозсудний — БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього. Словник синонімів української мови
  7. безрозсудний — БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, а, е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. Такий же він безрозсудний, як і був! (Шовк., Людина.., 1962, 305); // Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. Словник української мови в 11 томах