видача

видача – передача

Видача. Дія за значенням видавати, видати (що). Синонім – видавання. “З нового року, може, й зовсім припинять видачу жалування...” (Панас Мирний), “Видача на руки інструкцій – тільки під розписку” (з живих уст).

Передача – 1. Дія за значенням передавати, передати. Синонім – передавання. “Пиши на адресу Тарасову – на університет, студенту – для передачі” (Михайло Коцюбинський). “Грабовський – майстер тонкої передачі переживань людини” (з журналу). 2. Те, що призначене для передавання в лікарню або тюрму. 3. Те, що передають по радіо, телевізору.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видача — ви́дача іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. видача — [видача] -ч'і, ор. -чеийу Орфоепічний словник української мови
  3. видача — -і, ж. Дія за знач. видавати, видати (у 1 знач.). Видача злочинця — у міжнародному праві – передача державі особи, яка скоїла злочин, для притягнення її до кримінальної відповідальності або виконання винесеного відносно неї вироку судом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видача — ВИ́ДАЧА, і, ж. Дія за знач. видава́ти, ви́дати 1. З нового року, може, й зовсім припинять видачу жалування, бо з Петрограда ніяких звісток про це немає (Панас Мирний); На щастя... Словник української мови у 20 томах
  5. видача — ВИ́ДАЧА, і, ж. Дія за знач. видава́ти, ви́дати (в 1 знач.). З нового року може й зовсім припинять видачу жалування, бо з Петрограда ніяких звісток про це немає (Мирний, V, 1955, 431); Розуміючись добре на терезах, він і Данька вчив... Словник української мови в 11 томах