видумка

правильніше: вигадка

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видумка — ви́думка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Видумка — Вигадка Неправильно-правильно
  3. видумка — -и, ж. 1》 Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. || розм. Те, що винайдене. 2》 рідко. Те, що вигадане, придумане, що не відповідає дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видумка — 1. вигадка, витівка, витребеньки, збаганка, примха 2. винахід Словник чужослів Павло Штепа
  5. видумка — ВИ́ДУМКА, и, ж. 1. Схильність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. Без “видумки” нема літератури (Леся Українка); * Образно. Ліхтарики, ліхтарики, краплинки зір чи неба, І радісне захоплення ховати нам не треба. Словник української мови у 20 томах
  6. видумка — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  7. видумка — ВИ́ДУМКА, и, ж. 1. Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. Командирів ворожих я знаю, головних принаймні — це кадрові полковники, люди без видумки. Нічого незвичайного, психологічного видумати вони не можуть (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. видумка — Ви́думка, -ки ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати. К. Псал. 6. Словник української мови Грінченка