власник

власник – володар

Власником називають того, кому належить певна річ, майно. Власник окулярів, власник фірми. Вживається цей іменник і для позначення особи, яка вирізняється якоюсь характерною прикметою. Власник розкішної бороди, власник низького голосу. Книжне слово володар переважно виступає в переносному значенні. Володар життя. Володар дум – так кажуть про людину, яка має великий суспільний вплив. Як поняття історичне і в нашій дійсності архаїчне, володар – то правитель з необмеженою владою, монарх.

Лексему часом ставлять і тоді, коли йдеться про власника чогось, і факт володіння власністю у нього самого чи в інших викликає глибокі позитивні емоції. “Панкратов оглядав архівні папки з таким виразом, наче він уже був володарем старовинних карт з багатющими родовищами міді, срібла, вугілля, калію” (Олесь Донченко). Але у звичайному, не піднесеному мовленні людину, в котрої є майно чи прикметна ознака, слід називати власником, а не володарем. Тому ми сприймаємо як порушення стилістичної норми таке, наприклад, речення у байці Леоніда Глібова: “Володарі великих вух в клубочках скулились і затаїли дух”.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

власник — (який має власне майно) господар, хазяїн. Словник синонімів Полюги
власник — вла́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
власник — (майна) господар, посідач, володільник, д. володілець, властитель, властивець, ок. володар; (у спілці) співвласник. Словник синонімів Караванського
власник — [власниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
власник — -а, ч. 1》 чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. || Особа, якій властиве щось. 2》 Людина, яка прагне цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими. Великий тлумачний словник сучасної мови
власник — ВЛА́СНИК, а, ч. 1. чого і без дод. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про... Словник української мови у 20 томах
власник — див. хазяїн Словник синонімів Вусика
власник — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
власник — Вла́сник, -ка; -ники, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
власник — ВЛА́СНИК, а, ч. 1. чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про... Словник української мови в 11 томах
власник — рос. собственник наявність у юридичної чи фізичної особи права власності на матеріальні, природні, культурні, духовні цінності, здатність виступати В., розпорядником майнових та інших цінностей. Eкономічна енциклопедія
власник — Власник, -ка м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121. Словник української мови Грінченка