втілювати

Яка семантична відмінність між дієсловами впроваджувати (упроваджувати), запроваджувати і втілювати?

Розрізняти значення лексем допомагають їхні російські відповідники. Впроваджувати – це рос. “внедрять”. Упроваджувати нові технології. “Що ж, люди однаковими не можуть бути. Один сам культуру впроваджує, другого треба наштовхнути на те” (з журналу). А запроваджувати означає “встановлювати” (російське вводить). Запроваджувати в життя, в практику. “ – Чому б нам не запровадити на класних зборах дуже корисний для нас огляд газет” (Олесь Донченко). Хоча можливе також запроваджувати у виробництво, запроваджувати машини.

Втілювати – український відповідник російського воплощать. Не синонімічне дієслову впроваджувати. Приміром, можна сказати: “втілювати в собі”, а також “втілювати в життя”, але неправильно: “втілювати у виробництво” (замість впроваджувати).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

втілювати — вті́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
втілювати — Втіляти, убирати <�обертати> в кров і плоть, надавати плоті й крови; (в життя) реалізувати, здійснювати; (в собі) УОСОБЛЮВАТИ собою; док. ВТІЛИТИ, (в життя) ІД. покликати до життя. Словник синонімів Караванського
втілювати — (утілювати), -юю, -юєш, недок., втілити (утілити), -лю, -лиш, док., перех., у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі. || Бути виявом, вираженням чого-небудь; відбивати в собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
втілювати — ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТІ́ЛИТИ (УТІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., що, у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум і т. ін.; виражати в матеріальній формі. Поняття національної ідеї... Словник української мови у 20 томах
втілювати — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
втілювати — Вті́лювати, вті́люю, -люєш; вті́лити, -лю, -лиш; втіль, вті́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
втілювати — ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТІ́ЛИТИ (УТІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех., у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі. Митець-модерніст.. Словник української мови в 11 томах