втілювати
ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТІ́ЛИТИ (УТІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., що, у чому і в що.
Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум і т. ін.; виражати в матеріальній формі.
Поняття національної ідеї М. Грушевський втілює в органічній концепції, проводячи суцільну лінію в українській історіографії (з наук. літ.);
Ідеї він мав, хоч не міг поки що втілити їх у життя, а фразами так щедро сипав, ніби ті запаси були невичерпні (О. Чорногуз);
Певний, що ви мене зараз не осудите, що я ваші таємні, але благородні бажання втілив у політичну вимогу (Т. Осьмачка);
Свої глибокі думки П. Тичина втілив у класичні рамки сонета (з навч. літ.);
// Бути виявом, вираженням чого-небудь; відбивати в собі.
Для мене ті захмарні верховини .. втілювали в собі величний епос нашого походу (О. Гончар);
Безмірно вражав цей сірий холодний камінь, що силою людського таланту втілив .. незабутні риси героя-бійця (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- втілювати — Яка семантична відмінність між дієсловами впроваджувати (упроваджувати), запроваджувати і втілювати? Розрізняти значення лексем допомагають їхні російські відповідники. Впроваджувати – це рос. “внедрять”. Упроваджувати нові технології. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- втілювати — вті́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- втілювати — Втіляти, убирати <�обертати> в кров і плоть, надавати плоті й крови; (в життя) реалізувати, здійснювати; (в собі) УОСОБЛЮВАТИ собою; док. ВТІЛИТИ, (в життя) ІД. покликати до життя. Словник синонімів Караванського
- втілювати — (утілювати), -юю, -юєш, недок., втілити (утілити), -лю, -лиш, док., перех., у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі. || Бути виявом, вираженням чого-небудь; відбивати в собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втілювати — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
- втілювати — Вті́лювати, вті́люю, -люєш; вті́лити, -лю, -лиш; втіль, вті́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- втілювати — ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТІ́ЛИТИ (УТІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех., у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі. Митець-модерніст.. Словник української мови в 11 томах