відтинок
відтинок – відтінок
Часом ці іменники вважають за синоніми і взаємозамінюють їх на письмі. Але робити цього не слід. Бо відтинок – то частина простору або часу; відрізок. “Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло” (Василь Козаченко).
А відтінок – різновид кольору, явища, значення (у мовознавстві); додатковий вияв почуття, настрою. “Барва її лиця була й тепер рум’яною, зостався й досі легкий відтінок слонової кості в загорілім обличчі” (Леся Українка).
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтинок — відти́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відтинок — ВІДТИНОК – ВІДТІНОК Відтинок, -нка. Частина простору або часу; відрізок. Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло (В. Літературне слововживання
- відтинок — -нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтинок — Це див. відрізок Словник чужослів Павло Штепа
- відтинок — ВІДТИ́НОК, нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Я розглядаю кінематографію як мистецтво короткочасного удару. Сила впливу, сила удару концентрується на невеликому відтинку часу (О. Словник української мови у 20 томах
- відтинок — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
- відтинок — Ві́дтинок, -нку; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відтинок — ВІДТИ́НОК, нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Полковник.. знав, що ця ділянка є лише коротким відтинком дев’яностокілометрової смуги наступу (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах