1. Словник синонімів української мови

відтинок

ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Півстоліття — немалий строк лише в житті окремої людини, а в житті суспільства — це дуже короткий відрізок часу (з журналу); Такт — це відрізок музичного твору; На цім відтинку шляху амфібія рухалась ще без особливих труднощів (О. Гончар); Попервах я навіть не вірю своїм вухам: інтервали між вибухами начебто довшають... Та ні, таки довшають (Н. Тихий); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Яновський); Вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернула душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах); У штабі Данило вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтинок — відтинок – відтінок Часом ці іменники вважають за синоніми і взаємозамінюють їх на письмі. Але робити цього не слід. Бо відтинок – то частина простору або часу; відрізок. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. відтинок — відти́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. відтинок — ВІДТИНОК – ВІДТІНОК Відтинок, -нка. Частина простору або часу; відрізок. Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло (В. Літературне слововживання
  4. відтинок — -нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відтинок — Це див. відрізок Словник чужослів Павло Штепа
  6. відтинок — ВІДТИ́НОК, нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Я розглядаю кінематографію як мистецтво короткочасного удару. Сила впливу, сила удару концентрується на невеликому відтинку часу (О. Словник української мови у 20 томах
  7. відтинок — Ві́дтинок, -нку; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відтинок — ВІДТИ́НОК, нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Полковник.. знав, що ця ділянка є лише коротким відтинком дев’яностокілометрової смуги наступу (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах