відтинок
ВІДТИ́НОК, нка, ч.
Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок.
Я розглядаю кінематографію як мистецтво короткочасного удару. Сила впливу, сила удару концентрується на невеликому відтинку часу (О. Довженко);
На великім відтинку почалася стрілянина. Почалась вона з далекої пожежі і кількох вибухів там. Потім вибухла в самім Пашковім, а далі розійшлась обабіч на яких десять кілометрів (І. Багряний);
Полковник .. знав, що ця ділянка є лише коротким відтинком дев'яностокілометрової смуги наступу (Іван Ле і О. Левада);
Розвиток техніки дає людям змогу мати все більше дозвілля, таким чином вони дістають у своє розпорядження чималі відтинки часу (з публіц. літ.);
Подорож для М. Йогансена – це не просто відтинок часу, проведений не вдома, це ціла філософія життя як руху (з наук. літ.);
Письменниця скрізь уловлює стиль епохи, основні прикмети духовності того чи іншого народу в певний відтинок його історичного буття (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- відтинок — відтинок – відтінок Часом ці іменники вважають за синоніми і взаємозамінюють їх на письмі. Але робити цього не слід. Бо відтинок – то частина простору або часу; відрізок. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- відтинок — відти́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відтинок — ВІДТИНОК – ВІДТІНОК Відтинок, -нка. Частина простору або часу; відрізок. Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло (В. Літературне слововживання
- відтинок — -нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтинок — Це див. відрізок Словник чужослів Павло Штепа
- відтинок — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
- відтинок — Ві́дтинок, -нку; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відтинок — ВІДТИ́НОК, нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Полковник.. знав, що ця ділянка є лише коротким відтинком дев’яностокілометрової смуги наступу (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах