житловий
житловий і жилий
Ці лексеми хоч і близькі звучанням, але відмінні значенням, тобто вони не синоніми, а пароніми. Як відомо, вміння розрізняти паронімічні слова і правильно вживати їх – неодмінний складник культури мови.
Житловий має такі значення: пов’язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Закономірним є вживання цього прикметника зі словами: будівництво, будинок, вагончик, відділ, корпус, масив, побут, проблема, фонд, забудова, комісія, кооператив, криза, норма, площа, спілка, питання, право, приміщення, управління, справи, умови тощо.
Жилий (уживають зрідка) – залюднений, обжитий. “Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки” (Юрій Яновський). До іменника будинок можна застосувати обидва прикметники, тільки словосполучення матимуть різне значення: житловий будинок – призначений для життя, жилий будинок – той, у якому живуть люди; заселений. “Щоб потрапити до жилої частини будинку, треба було... ввійти спершу в простору, ще не розгороджену переділками нежилу” (Наум Тихий).
Значення в інших словниках
- житловий — житлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- житловий — ЖИТЛОВИЙ – ЖИЛИЙ Житловий. Пов’язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- житловий — [жиетловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і Орфоепічний словник української мови
- житловий — -а, -е. 1》 Стос. до житла, жител, пов'язаний з ними. 2》 Пристосований, признач. для життя людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- житловий — Житло́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- житловий — ЖИТЛОВИ́Й, а́, е́.Стос. до житла, жител, пов’язаний з ними. Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім (Кучер, Чорноморці, 1956, 189); За післявоєнні роки на Україні набагато збільшився житловий фонд (Рад. Укр., 20. Словник української мови в 11 томах