житловий

ЖИТЛОВИ́Й, а́, е́.Стос. до житла, жител, пов’язаний з ними.

Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім (Кучер, Чорноморці, 1956, 189);

За післявоєнні роки на Україні набагато збільшився житловий фонд (Рад. Укр., 20.11 1957, 1);

У післявоєнні роки в селах Української РСР розгорнулося велике житлове будівництво (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 112).

2. Пристосований, признач. для життя людей.

Ліворуч, в саду, житловий будинок з верандою (Лев., Нові п’єси, 1956, 199);

Все далі в степ просувались трактори з житловими вагончиками на причепах (Наука.., 5, 1959, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житловий — Житло́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. житловий — житлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. житловий — ЖИТЛОВИЙ – ЖИЛИЙ Житловий. Пов’язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  4. житловий — житловий і жилий Ці лексеми хоч і близькі звучанням, але відмінні значенням, тобто вони не синоніми, а пароніми. Як відомо, вміння розрізняти паронімічні слова і правильно вживати їх – неодмінний складник культури мови. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  5. житловий — [жиетловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і Орфоепічний словник української мови
  6. житловий — -а, -е. 1》 Стос. до житла, жител, пов'язаний з ними. 2》 Пристосований, признач. для життя людей. Великий тлумачний словник сучасної мови